Аналіз - це метод пізнання явищ, предметів та процесів шляхом розчленування на складові частини, що дозволяє проникнути в глибинну сутність досліджуваного процесу, зрозуміти взаємозвязок між окреми-ми частинами та явищами в цілому, залежність його від різних факторів. Аналіз повязаний з активними спри-йняттям людиною реальної дійснос-ті. Зворонтьою стороною є синтез. Синтез- це метод пізнавання явищ предметів і явищ, процесів шляхом обєднання їх складових частин в єдине ціле. Аналіз і синтез являють собою діалектичну єдність. Вони є засобами пізнання господ. д-сті. Роль економ. аналізу в системі як дисципліни можна показати опосе--редковано через його місце в с-мі упр-я. Науково обгрунтоване упр-я н\г та окремимим його галузями, п-вами не можливе без знання ек.зако-нів, механізму їх дії та використання їх у практиці господарювання.
Зміст аналізу, як науки витікає з тих завдань, які він виконує:
-перевірка обгрунтованості, опти-мальності і реальності бізнес-планів (критеріальних значень показників),
-оцінка ступеня виконання бізнес-планів (зміни критеріальних значень показників),
-встановлення та вимір впливу окремих факторів на показники д-сті п-ва, яке досліджкється ,
-зясування причин, які зумовлюють вплив окремих факторів ,
-визначення резервів в-ва,
-напрацювання заходів спрямованих на мобілізацію встановлених резер-вів ,
-контроль за їх ходом впровадження заходів, спрямованих на мобілізацію резервів в-ва.

Ліквідність (плинність) балансу - рівень покриття зобовязань активами п-ва. Ліквідність активів -величина обернена ліквідності балансу за часом перетворення активів у грошову форму. Чим менше часу портібно для перетворення окремого виду активу у грошову форму тим вища ліквідність балансу.Оцінка ліквідності балансу проводиться з метою визнач-ня кредитоздатності п-ва. Аналіз ліквідності балансу зводиться до порівняння коштів активу, із зобовязаннями пасиву (погрупованими за термінами їх повернення і розміщеннями в поряд-ку зростання термінів)
Активи групуються за рівнем ліквід-ності п-ва:
(А1)-найбільш ліквідні активи-грош. кошти і короткотермінові фін вкладення,
(А2)-активи,які швидко реал-ся -ДЗ,
(А3)-активи , які реал-ся повільно-кошти статті "запаси і затрати", р2-кошти ст. 120 "витрати майбутніх періодів "=ст. 040 "Довгостр. Фін. Вкладення" і ст. 050 "розр-ки з учасниками "р. 1балансу
(А4)-активи , які реал-ся важко-кошти статті "обор запаси" . Та позаобігові активи "-кошти статей включених в попередню групу розділу 1 балансу.
Пасиви групуються за швидкістю їх можливої оплати п-вом:
(П1)-найбільш термінові зобовязання -кредити і позики , що не погашені в строк , КЗ
(П2)-короткотермінові пасиви -короткотермінові кредити та позичені кошти ,
(П3)-довготермінові пасиви -довготер. кредити та позичені кошти,
(П4)постійні пасиви -кошти розділу 1 балансу.

Оперативний Е.А. проводиться безпосередньо в ході госп. д-сті або слідом за її здійсненням з метою оперативного впливу на техніко-ек. показники п-ва і його стр-них підрозділів. При цьому осн. інф-цію для аналізу постачає оперативний облік, що включає пасивне очіку-вання звітних даних. Намагання поєднати проведення аналізу з про-цесом в-ва з відносно невели-кими вир-чими етапами (доба, тиждень) зумовлюється потребами активізації ек. роботи, включення аналізу в с-му опер. упр-я п-вом . Отже завданням опер. аналізу є не лише виявлення негативних явищ, а й сприяння їх своєчасному виправленню протягом певного періоду, що дає змогу реально поліпшити кінцеві наслідки роботи п-ва. Інф-ю для опер аналізу в основному отримують каналами автоматизованих с-м упр-я і оброб-ляють із застосуванням стандартних програм на персональ-них компюте-рах. Незважаючи на великі технічні можливості компю-терних с-м в опер. аналізі свідомо звужують коло питань, проблем і показників робо-ти, а звідси і зменшують обсяг інф-ції, яку збирають. Проте таке обме-ження безпосередніх обєктів аналізу не повинне погіршити якість вис-новків і рекомендацій, зменшити їх цінність дляя упр-я.
Роз-к опер аналізу їз самого початку зумовлювався вимогами поточного упр-я, тому він щільно примикає до науки її практики упр-я.

Обєктом особливої уваги на б-я п-ві є прибуток від реал-ції. Проведення аналізу прибутку від реал-ції дозволяє:
-оцінити резерви підвищ. ефекттивності в-ва
-сформувати упр. рішення зп викор-ням виробничих факторів. Прибуток від реал-ції п-ції залежить від 4-х факторів першого рівня підпоряд-кованості: обєму реал-ції п-ції в натуральних вимірниках Q, її стр-ри D,с\в С і рівня цін Б.Модель залежності :
П= Qзаг* Ді *(рі-Сі), де п-к-сть найменувань виробів в номенк-латурі. Для спрощення процедури аналізу м. б. викор-ний слід. порядок вивчення впливу факторів на прибуток:
1 досліджується вплив факторів першого порядку (ціна реал-ції і с\в) на прибуток від 1-ці п-ції по кожному найменуванні
2 досліджується вплив факторів 2-го порядку на середню величину прибутку на 1-цю п-ції
3 оцінюється вплив загального обєму випуску п-ції і прибутку від 1 п-ції на прибуток.